Ми уже почали потроху забувати, що в країні війна.
Вона десь там, далеко, на сході. Ми звикли до того, що по телевізору та в інших
ЗМІ, більше розповідають про футбол, пригоди депутатів, відпочинок тощо. Але
війна не завершилася. Вона майже поряд і жалить дуже болячи. Недавно вона знову
нагадала про себе. Ми провели в останній путь нашого земляка.
Але сьогодні я дещо про інше. До мене зателефонувала
голова фонду «Милосердя» Наталя Бут. Вона запросила мене на зустріч з сім’ями
воїнів АТО та переселенцями. Наталя розповіла про свою зустріч з сім’ями воїнів
АТО та переселенцями. Багато з тих, хто в перший рік війни став на наш захист,
зараз опинився у складних життєвих умовах. Великі проблеми і у громадян, які залишили свій дім на
окупованій території. Їм часто не вистачає грошей на харчування. Саме тоді у
Наталі Бут з’явилася ідея надати їм допомогу.
Разом з жителі Великої Андрусівки та Миронівки вона
приготувала продуктові набори: овочі, крупи, консервація. І от, сьогодні,
Наталя передала продукти. Як і буває в таких випадках, відбулося спілкування.
Відчувалося, що жінкам, а там були переважно вони, дещо незручно, але згодом це
пройшло.
Поговорили про проблеми, а вони дійсно є. Ці проблеми не
тільки у відсутні роботи у демобілізованих воїнів. Дружина загиблого Лимара та мати Короля,
бійців, що загинули за Україну, поскаржилися на водіїв маршруток, які часто не
хочуть їх безкоштовно перевозити. Дуже хочу подивитися в очі того водія, який
порадив Вірі Лимар купити власний автобус та їздити безкоштовно.
Є проблеми і у вимушених переселенців. Вони залишили
своє помешкання та переїхали до нас. А тут, роботи немає, із субсидіями
проблеми.
На моє переконання, дуже важливу справу започаткував
фонд «Милосердя».
Вадим Степанець
Коментарі
Дописати коментар