Світловодськ Live

Наступна історія про нашого земляка, який повернувся з війни, теж пов’язана з Донецьким аеропортом. Ми вже багато знаємо про простих українців, які 242 дні захищали аеропорт від російсько-терористичних військ. Багато, але не все. Ця стаття буде моїм маленьким внеском до історій про справжніх героїв. Моя розповідь про Анатолія Рудського, бійця 6 роти, 2 батальйону, 93 ОМБр. Анатолій доброволець, або, як він сам себе називає, волонтер. Події після Майдану розвивалися стрімко і, нажаль, криваво. Кожного дня ЗМІ повідомляли про те, як ворог топче нашу землю. «Сидіти на дивані, та спостерігати за цим стало неможливо». І Анатолій вирішив іти на війну добровільно. Не дочекавшись третьої хвилі мобілізації, Рудський за допомогою інтернету знайшов адресу бази вишкілу УНСО і відправився туди. Екіпіруватися йому допомогли світловодські волонтери. Був жовтень 2014 року. Наближалися важкі бої на сході країни. На базі добровольці УНСО, разом з військовими ЗСУ, пройшли підготовку як війс...

Донецький аеропорт став символом для незалежної України, символом незламності українського духу на героїзму Українських Збройних Сил. Вороги прозвали захисників аеропорту кіборгами. Ними пишається уся Україна. Ми часто задаємо собі питання хто вони? Які вони? Як стали кіборгами? З одним із захисників Донецького аеропорту мені вдалося поспілкуватися. Про те, що наш земляк воював в аеропорту, я дізнався від знайомих, але ніяк не міг з ним зустрітися. Нарешті нам вдалося поспілкуватися, тепер хочу розпо вісти вам про Олександра Бойка. Відразу хочу зауважити, що Олександр кіборгом себе не вважає. Він захищав аеропорт ще до тих, найзапекліших, боїв. Але все по порядку. В березні минулого року Олександр Бойко після оголошення мобілізації добровільно пішов до ЗСУ. Його, як стрілка за військовим фахом, направили до 93 ОМбр. Ми, люди старшого покоління, часто жаліємся на молодь. Вона у нас і бездуховна, і недостатньо освічена, і розпущена… Але, коли до нас прийшла війна, то ці молод...