Тарас Шевченко безмежно любив Україну.
Незважаючи на те, що останні роки життя він жив в Санкт-Петербурзі, поет хотів
бути похованим в Каневі.
Тому
26 квітн (8
травня) 1861 року домовину з прахом великого поета викопали, перенесли через увесь Петербург та
перевезли до Києва. А 20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева.
Дві доби домовина перебувала в Успенському
соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін
Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах
великого поета зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 22 травня, після відслуженої в
церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Сьогодні, з нагоди 155 річниці з дня
перепоховання Тараса Шевченка, біля пам’ятника Великому Кобзарю відбувся
мітинг. На ньому виступили секретар ради Юрій Сапянов, представники
громадськості.
До пам’ятника лягли квіти.
Коментарі
Дописати коментар