Одного літнього дня я, разом з громадськими активістами, очікував аудієнції
з начальником міліції. Він затримувався, а ми стояли біля відділу та
розмовляли. Саме тоді я познайомився з Абулом Рамазановичем Курбановим, який
теж очікував зустрічі з начальником міліції. Він розповів історію, яка достойна
екранізації. Це історія рейдерського захоплення підприємства, в основі якого
лежать корупційні дії державних чиновників та правоохоронців. Пропоную читачу
історію рейдерства в нашому місті.
В кінці 80-років Абул Рамазанов
приєднався до кооперативного руху. Перші великі, на той час, гроші він заробляв
виконуючи роботи із оздоблення та ремонту приміщень. Потім вони з колегами
створили підприємство та закупили унікальне устаткування. Відомий завод «Чисті
метали» вирощував кристали кремнія, а Абул пропонував послуги з порізки штучно
вирощених кристалів кремнію на пластини. Втім, з порізкою кремнію з різних
причин не склалося, тому вирішено було перепрофілювати ТОВ «Базальт Імпекс»,
саме таку назву носило підприємство, на роботу з іншими матеріалами. Обладнання
дозволяло робити унікальні речі. Можна було різати базальт, мармур, штучно
вирощений сапфір з високою точністю та товщиною у міліметр та, навіть, менше.
Це відкривало нові горизонти для бізнесу. Продукція підприємства була
затребувана будівельним бізнесом, який почав бурхливо зростати на початку 2000
років. Конкурентоспроможність продукції «Базальт Імпексу» підтвердила профільна
виставка, яка відбулася в 2003 році в Києві і на якій підприємство зайняло
перше місце.
Цікавим було співробітництво з Харківським інститутом твердих матеріалів.
Для них підприємство зробило порізку коштовного каменю – сапфіру. Товщина у
декілька десятих міліметра приємно здивувала замовника.
Намічалися контракти підприємства із зарубіжними країнами – Італією, ОАЕ,
США. Особливо перспективним міг стати контракт з Арабськими Еміратами. Вони
саме започаткували проект розбудови пальмових островів. Араби пропонували
просто фантастичні умови.
Нові можливості потребували й нових капіталовкладень. Потрібні були кошти
на обладнання для полірувальної лінії та інше устаткування, кошти для придбання
сировини: нефриту, базальту тощо. Крім того, один з принципів, якого
дотримувався Абул Курбанов – це своєчасна виплата достойної заробітної плати
працівникам підприємства. Необхідні кошти можна було отримати прокредитувавшись
в банку, або шляхом повної сплати статутних внесків засновників підприємства. Брати
кредит Курбанов, як керівник підприємства, не хотів. Процентні ставки наших
банків та умови отримання кредиту на початку 2000 років йому не
подобалися. Абул обрав самий правильний,
на його думку, шлях – запропонував засновникам повністю зробити внески.. Тут
виникли проблеми.
Засновниками підприємства були юридичні та фізичні особи. Один із
засновників, підприємство «Светлен», внесло до статутного фонду приміщення та
обладнання. Фізичних осіб-засновників було п’ять. Абул Курбанов та його брат, який проживає в
Росії, ще два – партнери Абула по колишньому бізнесу, та дружина тодішнього
заступника світловодського міського голови Юрія Лукинського. Її ввели до складу
засновників під час реєстрації
підприємства. Абул та його брат повністю зробили свої внески. Внесла невеликі
кошти, 5%, Лукинська. Залишилися ще два засновника, які мали по 10 %.
У одного з засновників виникли сімейні проблеми і він виїхав з міста та
вийшов з числи засновників. ТОВ повернуло його частку. Згодом ще один засновник,
який був мешканцем іншого міста, теж вийшов із складу. Це зовсім не покращило
стан підприємства. Потрібно було шукати вихід. Давній знайомий Курбанова
порекомендував йому бізнесмена з Кременчука, такого собі громадянина N.
Поспілкувавшись з ним, Абул вирішив включити його до складу засновників ТОВ
«Базальт Імпекс». Як виявилося згодом, це була помилка.
(Далі буде)
Вадим Степанець
Коментарі
Дописати коментар