Історія одного новорічного вітання

Здавна в суспільстві склалася традиція: вітати один одного зі святами листівками. Раніше їх розсилали поштою. Тепер, в епоху панування інтернету, ми це робимо через соціальні мережі. В новий рік я теж вирішив привітати у Facebook своїх знайомих листівочкою, яку ви бачили на початку статті. Отримав декілька «лайків» і коментарі, які мене неприємно здивували. Саме вони і спонукали мене до журналістського пошуку.

   Коментар, який мене здивував та збентежив, був від Ігоря Степури, заступника голови Кіровоградської обласної ради та голови Кіровоградської обласної організації ВО «Свободи».

«Неякісний фотошоп від жидоукропівського укропа. Вояк має розріз очей китайця. )) Це – НЕ українець на фото.» 

 До цього «жидобандерівцями» патріотів України називали тільки прихильники «русского мира». Почуте таке від свободівця на свій адрес для мене було дивно. Я спробував уточнити, чи мені це адресують та отримав.

«Я не знаю, хто конкретно цей фотошоп створив, але думаю, що це "витвір мистецтва" від креативної групи партії "УКРОП" - адже шеврон там так явно перевернутий і приліплений до уніформи китайця, що то школяру видно, що це фотошоп. Фотошоп з розкосими очима китайця )».

Не менше мене здивував і підхід Степури щодо визначення національності по розрізу очей. Шановний читачу! Здається в ХХ столітті це вже робила одна політична сила в Німеччині. То невже її методи взяла на озброєння ВО «Свобода». Вам не страшно?!

Спробував нагадати про це Ігорю Степурі.

«…спочатку вам не подобається розріз очей, уже з`явилися неукраїнці жидобандерівці. Що буде наступне? Нічого не нагадує? Мені нагадує. С паравжній нацизм. Раджу зупинитися».

На що отримав.

«ахах)) Ви мене розкусили. Я нацист, расист, і хунта. Щоправда, це ваше відкриття абсолютно нічого не змінює в моєму житті. Адже всі ці ознаки і характеристики я з гордістю ношу вже більше 12 років - вже в часи Помаранчевої Революції я отримав всі ці жахливі ознаки... і як бачите, благополучно пережив цю трагедію, окріп, і перейшов у наступ )) За помаранчеву навіть отримав відзнаку - "Гвардія Революції" - тримаю у шкатулочці й вдягаю лише один раз на рік, до Дня Свободи 21 листопада. Відзнаку - один раз на рік. Але характеристику фашиста, нациста, расиста, хунти я вже звик носити щодня. Тож, ... ніяким чином всі ці дурниці мене вже абсолютно не зачепають.
Я досвідчений фашист)».

І далі в такому ж плані. Не буду втомлювати читача дублюванням усіх постів п. Степури. Усе можна переглянути за цим посиланням, тільки відзначу, що від Степури дісталося ще й Дмитру Гонтару, який підключився до дискусії.

А тепер, шановний читачу, по суті питання, про листівку. Я її перепостив з соціальної мережі Твітер. Щодо бійця на листівці. Це вояк 11 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ, на той момент 11 батальйону територіальної оборони «Києвська Русь». Про це свідчить шеврон та його правій руці.

Ось так він виглядає в кольоровому вигляді і в захисному.

Тапер про шеврон УКРОП. Бійці батальйону в той час носили його.

І ще одне підтвердження. Я зв’язався з прес-секретарем батальйону Валерієм Шашкіним. Ось його відповідь.

«Я підтверджую, що боєць на фото дійсно з 11 батальйону Територіальної оборони "Київська Русь". Я не можу ідентифікувати, хто це конкретно (лице в масці). Треба розуміти, що наш батальйон був дуже чисельний, плюс придані підрозділи - до 600-700 солдат і офіцерів».

Також впізнав його відомий фотокореспондент Ян Доброносов, який і зробив це фото під час свого відрядження в зону АТО в 2014 році. Це було біля станції Фащівка Луганської області.  

Можливо хлопець є і на цьому відео.

https://www.youtube.com/watch?v=gcCz0KqD-1w&app=desktop 

Далі про камуфляж. Відомий «знавець» шевронів та камуфляжа військослужбовець ЗСУ Олена Коломоець стверджує, що це він не український. Цитую відповідь Валерія Шашкіна.

«Що могу тільки сказати, так те, що фото зроблено, вочевидь, восени 2014-го року. Бо форма одягу (камуфляж) - "прикордонний піксель". А вже в грудні 2014 року ми практично всі мали форму з камуфляжем ВСУ».

Раджу пані Олені менше проводити часу в соціальних мережах, а більше вчити матчасть.

Тепер про батальйон «Київська Русь». З такою назвою в різні часи було два підрозділи. Один – 11 окремий мотопіхотний батальйон. Він був створений 19 березня 2014 року як 11-й батальйон Територіальної оборони «Київська Русь» з мешканців Києва та області. Потім він став 11 мотопіхотним батальйоном ЗСУ. У 2015 році на честь, зокрема, цього батальйону у Броварах назвали вулицю. Другий – 25 окремий мотопіхотний ЗСУ, ядром якого стали активісти Києвської Самооборони із 40-ї та 42-ї сотен створений 6 червня 2014 року. Вояк, з фото, саме з 11 батальйону.

А далі про «Свободу». Про членів ВО «Свобода». Вони  такі різні. Ось так поступають одні свободівці.

«На Стрітення депутат-свободівець із помічниками урочисто передали оновлену техніку у батальйон «Київська Русь». Ці події відбулися в лютому 2015 р. в Кременчуці. Вручали цю техніку 25 батальону.

А наша, кіровоградська «Свобода», вона поступила так…

Сподіваюсь, що Ігор Степура вибачиться перед бійцями 11 окремого мотопіхотного батальйону за свої слова. Ображай мене, мою родину. Я якось це переживу. Але не трогай тих, хто зараз в окопах захищає Україну.

Вадим Степанець