Згаяного часу не повернути… Час
– це гроші… Як відомо, час є однією з найбезцінніших речей і людство вже давно його цінує дорожче
за золото.
Але іноді цінування часу
отримує справді дивовижні форми.
19 лютого 2015 року, у четвер,
вийшов у світ черговий номер міської газети «Світловодськ вечірній» (№8(2321)).
На сторінці сьомій названої газети поміж інших оголошень, в тому числі – і
приватних про надання послуг, продаж квартир, дач і інших корисних речей, потребу
в системному адміністраторі та вбивці безпритульних тварин, розмістилося
невеличке оголошення про те, що 19 лютого 2015 року на території терапевтичного
відділення Світловодської ЦРЛ по вул. Павлова, 16 о 10:00 у відповідності до
ч.7 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відбудеться
звіт Світловодського міського голови Котенка Юрія Миколайовича за виконану
роботу у 2014 році перед територіальною громадою міста Світловодська на
відкритій зустрічі з громадянами.
Здавалося б, названа інформація
є цікавою і важливою для мешканців міста, гідна розміщення на перших шпальтах
газети Світловодської міської ради, але тоді чому вона так глибоко схована та так добре закамуфльована під приватні
оголошення?
А ще
більше питань викликають зазначені в оголошенні час та дата «відкритої
зустрічі» - 19 лютого 2015 року о 10:00. Нагадаю, що газета вийшла у світ саме
19 лютого 2015 року, і саме з ранку цього дня почалося її розповсюдження, а
тому – міський голова відвів громаді міста не більше ніж півтори години на
ознайомлення з оголошенням, формування питань до міського голови і
прибуття на загадкову, без номера
приміщення чи назви кабінету, «територію терапевтичного відділення Світловодської ЦРЛ». А кому поштар
приніс газету після 10:00 – той на звіт міського голови взагалі не встиг.
Ось так
Юрій Миколайович Котенко цінує та заощаджує свій час та час громади міста: за
годину-півтори до звіту поінформував – і досить.
І байдуже, що цей звіт у Юрія
Миколайовича мав бути першим за період з листопада 2010 року, хоч і повинен
проводитися не рідше, ніж одного разу на рік… І дуже зручно, що на цей звіт точно
ніхто не встигне, бо звітувати перед бюджетниками - медиками Світловодської ЦРЛ,
колишніми і нинішніми підлеглими Юрія Миколайовича, значно безпечніше і
приємніше. Ніхто не поставить незручних запитань (а їх багато, всі одразу не
згадаєш - і ремонт доріг за новою технологією «асфальт на сніг», і лікування за
благодійні внески за схемою «вранці гроші..», і доля невідомо куди зниклих
теплоходів та грошей за їх «продаж» та багато інших). Тобто, таким чином
заощаджуючи час, Юрій Миколайович, як чарівник, перетворив не зовсім приємну
«відкриту зустріч» з мешканцями міста на приємний «виступ у тісному колі колег»
без зайвих вух, очей та неочікуваних запитань і виступів.
Ну, якщо
з місцем проведення зустрічі все зрозуміло, то чому ж звіт проводився таким
поспіхом?
І на це
питання є досить проста відповідь: на Юрія Миколайовича подали до суду. 22
грудня 2014 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області порушене
провадження за позовом мешканця міста (назвемо його громадянином А.) до
міського голови Котенка Юрія Миколайовича, в якому громадянин А. просить суд визнати
протиправною бездіяльність міського голови Котенка Ю.М., що полягає у не
проведенні ним протягом 2010 -2014 років звіту про свою роботу перед
територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами міста Світловодськ
та зобов'язати Котенка Ю.М.
відзвітувати про свою роботу перед територіальною громадою м. Світловодськ
на відкритій зустрічі з громадянами.
Все
досить просто - згідно ч.7 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» (та сама, що у оголошенні), сільський, селищний, міський голова не
рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою
на відкритій зустрічі з громадянами. Котенко Ю.М. обраний на посаду
за результатами виборів 31 жовтня 2010 року і, таким чином, був зобов’язаний
вже мінімум чотири рази відзвітувати перед мешканцями міста про свою діяльність
на відкритих зустрічах з ними, але жодного разу це не зробив.
А якщо
звітів не було, то їх і не було, а самими вигадками суд не обдуриш. Відчуваючи
невідворотне судове рішення, Юрій Миколайович поспіхом фабрикує щось, що можна
було б назвати звітом міського голови. Так, 17 лютого 2015 року виникає
розпорядження міського голови Котенка Ю.М. №24-р «Про звіт міського голови за
2014 рік», яким міський голова призначає проведення звіту вже на 19 лютого 2015
року на території терапевтичного відділення Світловодської ЦРЛ по вул.Павлова,
16 о 10:00 та дає доручення опублікувати в ЗМІ оголошення про звіт. І все б
добре - міський голова усвідомив свою
помилку, виправляє її в найкоротший строк - знов заощаджує час, якби не одне
невеличке «але».
Ще в
2000 році міські депутати затвердили один цікавий документ - Статут
територіальної громади м. Світловодська. І є в тому статуті глава 2.7., що
називається «Громадські слухання», і згідно статті 2.7.4. цієї глави статуту -
на громадських слуханнях заслуховуються доповіді і інформації про роботу
міського голови. А нижче зазначено, що про час і місце проведення та питання,
які виносяться на громадські слухання, жителі міста сповіщаються не пізніше, як
за 10 днів до їх проведення через місцеві ЗМІ.
Чи невже
міський голова не знав про те, що повинен був повідомити громаду про свій звіт
за десять днів? А якщо знав – то чому так поспішав? Висновки, на мою думку,
досить невтішні – міський голова панічно боїться відкритих зустрічей з
мешканцями міста, незручних та незапланованих запитань, критики та інших
проявів невдоволення мешканців міста, яким він не може перешкодити висловити
свою думку (бюджетників він ще може контролювати, а інших – ні). Саме цим і
пояснюється таке квапливе звітування та проведення звіту на «підконтрольній території»
- у Світловодській ЦРЛ, куди не зайдуть прості люди з вулиці.
А тому,
шановна громада міста, прошу і Вас задуматися, чи є така поведінка міського
голови, який на виборах відвідував чи не кожну оселю в місті та запевняв у
своїй щирості і відданості, достойною і чесною. І чи не час щось змінити у
міський владі, бо згаяного часу не
повернути…
Олексій Заруба
Коментарі
Дописати коментар